Останнім подихом життя
Вдихаючи весну в останнє
У колі друзів, як завжди
Але у траурі прощання
Обривки пам’яті…
..як в сні

Цей сон надовго точно знаю
Моменти: сміх, чийсь розпач, плач
І серце вже втомилось битись
І куля є то мій палач

І я вже бачу тільки світло
Яскраво білий чистий стан
Що заповняє мою душу
І відчуття що я не сам

І відлітаючи у небо
І дивлячись у низ не сміло
Я бачу друзів і себе
З червоной стрічкою по тілу

Я не пишу трагічних драм
Я вам не Бог, не Божий храм
Я дух що замкнуто у тіло
Я зірка в небі що згоріла
Я зник давно…
…..а світло досі в просторі летіло