Пишемо "iсторiю" назв сiл, вулиць, органiзацiй (нинiшнi i минулi). Для початку: Буквар, Ружичеве, Федвар. Пiдказка: багато назв виникло в перiод так званоi Новоi Сербii. А хто коротко розкаже про той час? 1. Вулиця Перемоги в Олександрiвцi - ще в 60-тi роки називалась Колгоспною. Не випадково. А чому? 2. Щорс М. - герой громадянськоi вiйни. А чому одна з вулиць носить його iмя? Це звязано не тiльки з ним. А з чим?
Прошу вашi варiанти вiдповiдi i новi питання!
Добавлено (23.03.2008, 00:00) --------------------------------------------- Сам запитав, сам i вiдповiм На початку вул. Перемоги ще в 60-тi роки був колгоспний двiр, здається колгоспу iм.Щорса. От зразу й двi вiдповiдi.
Нове питання: Чому лiс називається Нерубаiвським та як давно( можна версii)?
Додано (26.06.2008, 17:19) --------------------------------------------- Двi вiдповiдi. Буквар - вiд назви мiста Вуковар, звiдки були серби 256 рокiв назад. Лiс Нерубаiвський бiльш як 300 рокiв, бо його охороняли вiд порубок.
А якi ви назви можете запропонувати для розгадування iх значення? Задавайте й своi питання!
Повідомлення відредагував Леонiд - Середа, 19.03.2008, 18:43
С Бирки от Боркы (Резеденция Богдана Хмельницкого) Чумацький яр- зараз "Байкеров яр" (между александровкой и несватково) именуемый как "Байраки"... Там останавливались чумаки, и вроде был какой то постоялый двор...
Назва села Розумівка, не означає, що там живуть розумні люди. Колись цим селом володів князь Любомирський. В нього був син Єразм. Тому він вирішив назвати це село Єразмівкою. Проте люди поступово спрощували цю назву, і вийшла така назва.
Село Красносілля колись знакодилося на межі Чорнолісся (широколистяні ліси) та Краснолісся (соснові ліси). На підтримку цієї версії слугує те , що територію, де знаходиться село у XVIII столітті називали Красноросією.
Додано (21.07.2009, 20:46) --------------------------------------------- До 1861 року село Красносілля називалося Княжою.
http://library.kr.ua/elib/gavriil.html Здесь довольно подробно про Новую Сербию Я только не нашёл информацию об украинском населении в пределах Новой Сербии. Например, как мои предки попали в село Федвар: до сербов или после; как сосуществовали
З 1660-тих років по середину XVIII ст. Південна Київщина була пусткою, тобто не заселеною територією. Вперше масово ці території заселили серби у 1750-тих роках. Українське населення у багатьох селах було відсутнє. Лише після приєднання Криму до Росії у 1783 році Нову Сербію почали заселяти українці.
Quote (older2014)
Например, как мои предки попали в село Федвар: до сербов или после;
Серби заснували село Федвар(вони були його першими мешканцями), тому ваші предки раніше потрапити туди ніяк не могли.
Повідомлення відредагував bebus - Четвер, 30.07.2009, 15:15
Не совсем верно. Во первых наш район был заселен всегда - с древних времен - здесь проходила южная граница ледника. В дальнейшем населенность зависела от того, кто и как обладал и правил этими землями. В годы казачества здесь была так называемая ничейная земля. Но и эту пограничную полосу все равно заселяли - и организовано и стихийно. Во вторых и так называемую Новую Сербию заселяли не только этнические сербы. Немало и местных жителей, чтобы не быть принудительно выселеными за эти пределы, называли себя сербами. К тому же при этом еще и "подьемные" получали. Это относится и к жителям крепости Елисаветы(ныне Кировоград). Подробнее читайте в книге Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії... , она размещена на http://myslenedrevo.com.ua/studies/pyvovar/ , кстати там одних фамилий упоминается более 6000!, есть и другие документы.
P.S. А ссылка в предыдущих постах - это тоже документ, но только о Новой Сербии, да и написан давно, не учитывая другие данные.
Ну а с.Красноселье раньше называлось Княжа. Здесь была граница королевских и княжеских земель. А ярмаркой (теперь базар) и сейчас известно. А когда упоминался и где впервые Александровский базар?
Повідомлення відредагував Леонiд - П`ятниця, 07.08.2009, 00:55
А когда упоминался и где впервые Александровский базар?
В 1785 році, у грамоті польського короля Станіслава Понятовського. У цій грамоті говорилося про те, що містечку Олександрівка надається право проводити дванадцять щорічних ярмарків та два щорічних торги.
Жителі села говорять, що єіснує декілька версій назви села Несваткове, одні говорять, що тут був таки "постоялый дом", інші - що за часів тих же козаків жила тут така собі звичайна дівчина, але ніхто на ній не одружувався, тобто не сватав, звідти й назва пішла
Коли об'єднали Олександрівський і Єлизаветградківський райони, то на карті Олександрівського району виявилось аж дві Любомирки. Назву Любомирка влада залишила за селом, що нині входить до складу Вищеверещаківської сільської ради. Ще одна Любомирка стала Липівкою. Липівка належить тепер до Родниківської сільської ради. Назва Любомирка походить від прізвища польських князів Любомирських, які у ХУІІІ столітті володіли нашими землями.
Додано (13.01.2010, 21:35) --------------------------------------------- Село Красносілля раніше називалось Княжою. "Від витоків Ірклеї 7 верст їхали до слободи Княжої, заснованої кілька років тому князем Баратаєвим — полковником Чорного гусарського полку. Розташована на Сухому Тясмині, більше на польських, ніж на російських землях, вона нараховує майже 300 хат і населена виключно малоросами, що прийшли з Польщі" - так вперше описав Красносілля І.А.Гільденштедт. Тут він побував 24 травня 1774 року. І.А.Гільденштедт (1749–1781) — доктор медицини, вчений-природознавець, перебуваючи на службі у Петербурзькій Академії наук, як керівник наукової експедиції у 1768–1774 роках здійснив подорож по Україні. Протягом 1773–1774 років він вивчав Новоросійську, Слобідсько-Українську та Малоросійську губернії, маючи завдання скласти їх географічний опис. Відбувши зимівку у Кременчуку, він три місяці (з початку травня до кінця липня 1774 року) подорожував Єлизаветградською провінцією Новоросійської губернії.
З 1660-тих років по середину XVIII ст. Південна Київщина була пусткою, тобто не заселеною територією. Вперше масово ці території заселили серби у 1750-тих роках. Українське населення у багатьох селах було відсутнє. Лише після приєднання Криму до Росії у 1783 році Нову Сербію почали заселяти українці.
Не згоден! Було заселено, хоча й вважалось "нейтральною землею" Цей статус активно порушували усi три прикордоннi держави - Польща, Росiя та Туреччина. А при створеннi Новоi Сербii, навiть примусово виселяли мiсцевих жителiв. Що не заважало останнiм в сусiднiх селах записуватись "сербами"!
P.S. В названiй Буркуном книзi це добре показано. Гутниця наприклад (було село коло Ружичевоi), де був описаний склозавод.
Повідомлення відредагував Леонiд - П`ятниця, 15.01.2010, 18:09