http://www.ta-odessa.com/humor/dictionary/index.php?letter=s&id=629 СУРЖИК За пределами Одессы С. именуют чаще всего дикую смесь русского и украинского языков, на которой разговаривает большинство сельских жителей Украины. Правда, многие из них при этом полагают, что они разговаривают на государственном языке. Об обучении настоящему украинскому языку должным образом пока речи быть не может. Ведь С. устраивает очень многих национально озабоченных политиков: пусть люди говорят как угодно, лишь бы не по-русски. Однако, так творят не только сельские жители, которые рядом со многими высокопоставленными чиновниками могут выглядеть тонкими знатоками государственного языка. Даже популярный телевизионный канал «1 + 1», благодаря которому часть граждан Украины стала понимать государственный язык, иногда сбивается на С. Например, почти ежедневно из телевизионных динамиков несется слово «козэл», хотя по-украински имеющийся в виду козел» именуется «цапом». В Одессе же, где существует свой национальный язык, изначально и сознательно построенный на системе С, подобной проблемы просто не существует. Поэтому С. здесь именуют только детей, появившихся в результате смешанных браков. Характерная черта С. в возрасте - если в жилах одного из родителей текла еврейская кровь, в метрике о рождении ставилась фамилия и национальность второго родителя. В настоящее время, в связи с изменением приоритетов по поводу пресловутого еврейского вопроса, во многих случаях с этой категорией С. все происходит с точностью наоборот...
Смирнов Валерий Павлович. "Большой полутолковый словарь одесского языка", 2002 г.
Добавлено (16.03.2008, 00:42) --------------------------------------------- Це теж про наш "суржик" (фрагменти) http://www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1083220980 Пиджин-рашен Алексей НЕВЗОРОВ В последнее время филологи, психологи и специалисты по теории познания активно изучают феномен своеобразных эрзац-языков, так называемых "пиджинов", и "креольских языков". Эти языки образовались на основе базовых языков (английского, французского, испанского и португальского) в колониях в среде рабов, а позже - в среде завербованных на плантации работников. Поскольку языковые контакты цветных эмигрантов с белыми сведены к минимуму, усвоить правильную грамматику, скажем, английского языка они не могут. Вместо этого у них складывается "пиджин", для которого характерна вольная грамматика, пропуск глаголов, отсутствие служебных слов и окончаний, произвольный порядок слов в предложении...
...Сегодня постсоветское пространство забывает русский язык, и в большинстве государств СНГ вытеснение русского языка возведено в ранг государственной политики. Хотя новые политические элиты в неформальной обстановке и на лентах "прослушки" говорят исключительно на русском языке...
...Примитивность пиджинов (в них около 1000 слов) делает их языком бытового общения. Однако отразить сложность окружающего мира, связать новые понятия (ну, типа глобализация) на нем просто невозможно. Упрощение языка приводит к упрощению понятийного аппарата. Дело не в том, что отдельный человек становится "дешевле" на рынке труда. Целые народы попадают в положение "догоняющих". А догоняющий, как известно, не догонит никогда. 27 Апреля 2004
Повідомлення відредагував Леонiд - Понеділок, 17.03.2008, 00:10
Дома розмовляю суржиком, на роботі намагаюся говорити українською. Цікавим є те, що люди, які проживають за межами Олександрівки, а коріння знаходиться тут, також говорять нашим Олександрівським суржиком.І дуже приємно, коли у великомі місті зустрічаєш незнайому людину, яка запитує:"А Ви, часом, не з Олександрівки?"І на декілька моментів забуваються всі проблеми, і починається розмова про рідну ОЛЕКСАНДРІВКУ! (по собі знаю) Як говорити? Можна говорити, як завгодно, головне щоб тебе зрозуміли. А можна говорити чистою українською мовою- а результату ніякого.Я вважаю, треба дивитися по аудиторїї, з якою спілкуєшся, говорять вони- і ми ПОВИННІ говорити так,(якщо це не стосується навчання і освіти), а не виставляти себе на посміховище, як це дехто з нас часто робить...
Повідомлення відредагував Ystina - Неділя, 16.03.2008, 07:10
чому серед нас дуже поширені такі ситуації, коли людина, яка багато років говорила на суржику чи українській мові, раптом перебуваючи не досить тривалий час в іншому Більшому місті, починає розмовляти на російській мові(лише акцент залишається старим :D) ? що це? прояв гламуру чи спроба наївно підвищити свій соціальний статус? не має значення, якою мовою ми розмовляємо, головне при цьому залишатися людиною і поважати собі подібних, пам'ятати своє коріння..
Minerva, спроба гламуру..або я ще це називаю випендрьож. Хоча сам навчаюся в Києві і дуже часто доводиться спілкуватися на російській мові, але на російську мову переходити не збираюся, оскільки зручніше на українській а точніше на суржику.
Розмовляю, як і всі в селищі, суржиком. Серед моїх одногрупників були люди, які не розуміли української мови (навіть писали українські слова російською) , з яким мені потрібно було розмовляти російською мовою. На даний час на роботі намагаюся розмовляти чистою українською. Проти нашого лексикону Кіровоградської області проти нічого не маю. Саме цікавіше, що ті хто проживав тривалий час в нашій області, вирізняються серед жителів інших областей, де вони мешкають своїм лексиконом.
...Смерть стоит того, чтобы жить, А любовь стоит того, чтобы ждать...
а я всю жизнь разговариваю на русском, как и все мои родственники, старшее поколение в моей семье вообще украинского почти не знает! И вообще там, где я родилась (Херсонская область), разговаривают на двух языках - русский и суржик, на украинском говорят только учителя и то только в школе Но когда общаюсь с кем-то, кто говорит на украинском, то невольно выходит суржик, порою на столько дикий, что просто ужас!!! Как отношусь к суржику? - Порою бесит, но разговорна речь потому и не литературная, что в ней масса сленговых слов! Сама нередко перлы выдаю Пусть живет себе суржик, хоть будет еще один повод посмеяться, главное, чтоб люди не переставали при этом друг друга понимать!..
Повідомлення відредагував ящерка - Понеділок, 16.06.2008, 17:22
sposob, кому як - той так i робить. Менi багато доводилось спiлкуватись з людьми рiзних нацiй. I одна справа, коли людина хоче, але не може говорити по твоєму краще. Тут якщо й посмiхаєшся, то про себе, щоб не образити людину. Та зовсiм не викликає повагу людина, яка i на твоiй i на своiй мовi говорить неохайно! Цим самим вона й тебе не поважає, й сказати толком дiло не може. Словом можна говорити не так швидко та правильно. А звикнете - то й швидкiсть появиться. А слова запам'ятовуйте у вимовi грамотних людей а не "говорунiв".