Чи важливо для хлопця те, що його дівчина незаймана? - Сторінка 2 - Форум Олександрівки Кіровоградської області

Повідомлення # 37 | 18:56 10.12.2009

Знаєте, дуже цікава тема. Хочу сказати, що мені 21 і я не займана! Встидатись чи пишатись цим? Сама не знаю... Спочатку було все нормально, мене правильно виховували і навіть хлопець якого я дуже сильно боялась втратити, не отримав цього. Хлопця я всеж таки втратила ... (не по цій причині) і ніяк не могла найти хоч когось чуть-чуть подібного до нього. Знайшла ... на свою голову. Ми працюємо разом вже 2,5 роки. Розумний, дотепний, не нудний, симпатичний, не погано заробляє і саме головне одружений (((( Я закрила на посліднє очі і вже була повністю готова, просто хотіла бути така як всі. Крім того в його інтересах щоб ніхто ні про що не дізнався і для мене це вкрай важливо. Але життя жорстоке до мене і за день до запланованого вечора я дізналась, що на мене просто заспорили ... я мала стати найцінішим подарунком до Нового Року =))) Смішно те, що коли я відмовила мені сказали, "Я до такого не привик". Нічого, кажу я, все буває вперший раз =)))) іронія долі ! Ми далі працюємо разом і як справжні профі стараємось, щоб це не впливало на якість роботи... це ДУЖЕ важко усміхатись і підкорятись чоловіку який нагадив тобі в душу... але знаю що і йому не легко .... вже цілий рік загладжує провину "просто таких як ти, не існує, я запізно це зрозумів...." , не дозволяє іншим співробітникам проявляти до мене увагу " Ти подивись на нього, в нього на чолі все написано, він тебе не вартий ... " і так кожен божий день. Знаю, що він уже табу для мене , але через нього я самотня. Інше діло коли ти морально не готова, а зовсім інше коли тобі вже всерівно, а змінити нічого не можеш. Чесно кажучи я жалію, що не зробила це з першим, тоді все було так "магічно", а в 21 це вже звично. То встидатись чи пишатись цим?

Повідомлення # 49 | 21:55 25.01.2011

Гість,

Quote (Гість)

за нинішніми суспільними мірками незайманість втратила пізно, хоч нагод було купа. та й чоловік, як вже зясувалось потім, був впевнений, що сексуального досвіду в мене хоч відбавляй. тому, після року зустрічання, зясувалось, що в мене ще нікого не було, був просто вражений. завжди буду памятати його ніжність в нашу першу ніч, і якою він окутує мене досі. я виявилась здібною ученицею . і зовсім не жалкую, що на відміну від його цілої плеяди попередніх дівчат, не маю з ким порівнювати. я завжди так хотіла - щоб чоловік був першим. і зараз, незважаючи на дітей, він в моєму житті на першому місці, шалений потяг сексуальний, ми ладні цілі дні проводити в ліжку разом. впевнена, що якби я себе "роздарила", такого б не було. тому дівчата, вирішувати вам, звичайно, але спішити не вартою

По-моему это бред! Особенно понятие "роздарила"! Люди или любят друг друга или нет, и какая разница у кого какое прошлое, главное, чтобы прошлое не мешало настоящему. Сравни это хотя бы с поцелуем...