У смузі світла
Я тобі не пропоную долити в келих
Я тебе не пропагую ходити в кедах.
Та допоки будуть вилиті з срібла
Хоч комусь ходити в кедах потрібно Я собі не пробачаю такого кроку
Я тобі не обіцяю легкого року
І допоки небо держать тополі
Я тобі бажаю легкої долі
Й важкого року
Пр:
Доки срібні з ладами в згоді,
Доки зорі до ранку вільні
Я тобі, це точно, стану в пригоді
У смузі світла, смузі світла.
З тих країв де не озвучують ноти
З тих людей, хто не засвічує плівки.
Я тобі, це точно, стану в пригоді
У смузі світла, смузі світла.
Я тобі не пропоную палити в ліжку
І улюблену страшнУю читати книжку
Мало часу докопатись до суті
Переходим до Камасутри.
Я тебе не закликаю лишить машину
Я лише застерігаю ходити синім
Та допоки тут засвічене світло
По нас чутно по вас видно
По нас видно.
Пр:
Доки срібні з ладами в згоді,
Доки зорі до ранку вільні
Я тобі, це точно, стану в пригоді
У смузі світла, смузі світла.
З тих країв де не озвучують ноти
З тих людей, хто не засвічує плівки.
Я тобі, це точно, стану в пригоді
У смузі світла, смузі світла.
Я тобі не пропоную суму і вітер
Я тебе не пропагую ходити світом
Та допоки будуть вилиті з срібла
Хоч комусь ходити світом потрібно.
Світу потрібно.
Дуелянт
Сталь об сталь розкришило пітьму
Розігріли слова і до бою
Звук об звук без відлуння навкруг
Ти сам вибрав цей круг – бог з тобою.
Бий, коли вистачить сил відбиватись
Бий, а не можеш – втікай
Танок під ритм, а його відбивати
Будеш сам, будеш сам, тільки сам.
Пр:
То все не для нас білий світ і нікого навколо
В профіль і анфас і збісився ефес
Все під три чорти, глянь тебе як ніхто хороводить
Вічний дуелянт, ти програєш собі.
Крок, ще крок, за стіною стіна
За вікном як завжди порожнеча
Знав, ти знав, хто для тебе вона,
Та шукав порятунок у втечі.
Геть, щоб не бачить не чуть і не вірить
Від щастя не марить, від горя не мріять
Так, щоб назавжди віддатись лісам,
Щоб сказати я сам, буду сам...
Пр:
День за час, за хвилину життя,
За секунду ти за небокраєм
Сів, налив, доспівав до кінця.
Не допив, бо допить не встигаєш
Встав, щоб зібратись, та нічого брати
Нікуди йти і для кого співати
Нічим платити, не варто писать
І ти сам, будеш сам, зовсім сам.
Пр:
Бий що є сили, щоб кров не зверталась,
Щоб часу на роздуми не залишалось
Щоб вітер піском, а обличчя водою,
Щоб не “наодинці”, а “тільки з собою”.
Щоб смерть по собі, а жалоба по інших
Щоб тісно в кімнаті від кінних і піших
Від п‘яних, тверезих, співаючих сонно,
Щоб не до стіни, і щоб не від ікони
Щоб вітер не видув останні кишені,
щоб тіло для себе, а душу для неї...
То все не для нас...
Не треба
Там, де хрестами
Випекли груди
Там нас більше немає
А інших не буде.
В пісні забутих
Місяцем звірів
В ній нас більше не буде,
Я в інші – не вірю.
Пр: Не треба, не треба
Нам нічого чекати
Кричали вітер, небо і мати.
Не варто, не варто,
Нас безнадія не псує
До того ж, кожному мрія пасує, чуєш...
Ось, де любили
Кашу берези
А нас, нас мало не вбили
За те, що тверезі.
Ми огортаєм
В напис планету
Мене і тільки мене
Прошу вважати поетом!
Пр: Не треба, не треба
Нам нічого втрачати
Літати просто неба
І спати.
Не варто, не варто,
Нас безнадія не псує
До того ж, кожному мрія пасує,
Чуєш...
Дощ непомітний
Став язикатим
Там, де вам нас не зустріть,
Та й не вам нас шукати.
Вітер і хмари, чуєш,
Хмари і труби
Тут, де, нас вже немає,
А вас вже не буде.
Пр: Не варто, не варто,
Цей ризик хоч не важливий
Та я стою волохатий, щасливий.
Не треба, не треба
Дивитись, що там, позаду
Життя і справді негарне з фасаду,
Чуєш?
Из детства
Где оконные проемы задача,
Запрещенные проемы на фото
Там удача, где дымом табачным
Дышат не часто и неохотно
Где припрятаны фантики в книжки
Запотели бокалы и рюмки
Где живет такой знакомый мальчишка
Лысый и честный, влюбленный и грустный.
Пр: Отрываясь до помрачения
Занимались самолечением
Понимая, что это праздники
Пили, а души лечили травами
Расписанье ветров изменчиво
Мой часовой поясок затянут
До свиданья, до скорой встречи
Я стану прежним, останусь пьяным.
Не древесным искрились углем
От созвездий дышало жаром
И всегда просыпаясь утром
Виделись звезды и грезились дали.
Где припомнятся речка и велик
Как под Новый год скосила простуда
Так непросто понять, чтоб поверить,
Но я помню то время, я родом оттуда.
Водка
Наливай в стаканы и просто из горлышка,
По перегородки.
Мы теперь, приятель, одним ветром скошены
Не разлей нас, водка.
Можешь пригубить с утреца за потерю,
А ночью – за находку.
Мы теперь с тобой одного леса звери,
Так не разлей нас, водка!
Пр: Позволяет погода
Если выпить не лень
Воду, воду, живую воду
Дзень, дзень, дзень.
Привлеки гитару за тонкие волосы
Звезды и окурки.
Да не переживай, где дают право голоса
Хватит и закуски.
Да толку, поутру остается от вольности
Лунная походка.
На своей любви от моей безысходности
Выноси нас, водка.
Пр:
Наливай в стаканы и просто из горлышка,
Выше подбородки.
Мы теперь, приятель, одним ветром скошены
Не разлей нас, водка.
Так не разлей нас, водка,
Нет, нет, нет, не разлей нас, водка.
Ченчик
Запитали мене в ЧК
Що ти знаєш про Ченчика?
А що малечі і старикам
Треба знати про Ченчика?
Пр:
Ченчик, Ченчик невеличкий
У Ченчика, Ченчика черевички
Шапочка клітчаточка
Дратуйте, дівчаточка! (2 р.)
Ченчик, Ченчик не ловелас
Ченчик, Ченчик от тобі раз
Ченчик, Ченчик от тобі два
Ченчик, Ченчик – це голова
Ченчик, Ченчик швидко кажи
Ченчик, Ченчик розмір ноги!
Пр:
А у Ченчика, Ченчика невеличкі
Ченчик, Ченчик черевички.
Шапочка, клітчаточка
Дратуйте, дівчаточка!
І залишиться на віка
Все, що ми знаєм про Ченчика!
Пр:
Ченчик, Ченчик невеличкий
У Ченчика, Ченчика черевички
Шапочка клітчаточка
Дратуйте, дівчаточка! (2 р.)
