за що любити нашу неньку-Україну? дитячий патріотизм все більше покривається чорним брудом наших політиків, і залишаються лише реалії які кожного дня відчуваємо з новим подорожчанням цін тощо. так, це- моя батьківщина, де я зростала, мені не байдужа її доля, подобається українська мова.але..за що ж хвалити нашу державу? де заклопотані видаванням чергового закону про введення двох мов, наприклад, в той час, коли наявні більш важливі нерозвязані питання, коли діти зростають без батьків. які поїхали в чужі "ворожі" країни, де їм дадуть гроші! чого не скажеш про свою рідну країну...де в дитячому садку і то більше дисциплінованості, ніж в Верховній Раді!
якось спілкувалася з іноземною 10-літньою дівчинкою, яка сказала :" мій тато каже. що ви всі ходите на справжній "золотій" копалині, але не можете нахилитися і подивитись собі під ноги"
Додано (17.06.2008, 11:46) --------------------------------------------- ..ой з напливу емоцій зробила помилку в слові Україна
Minerva, Я люблю її за те що вона Україна - моя Батьківщина!!! А москалів нада ...ть. Я б нехотів народитись в якійсь іншій країні! Тут хоть де-не-де залишилось чисте повітря, а в інших країнах одні гази!!!
Да жизнь не очень, но стараться есть для чего. Ведь она наша страна, хоть и не заботится про нас. А я её люблю за то што нигде нет таких прекрасных мест природы :-)
Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, хай за душой нема ні гроша, нікому з нас не зробиться кепсько - бо в кожного з нас українська душа!!!
Я ПИШАЮСЯ КРАЇНОЮ-НЕНЬКОЮ-УКРАЇНОЮ за кущ калини біля причілка, за криницю на подвірї, за колосисте жовте поле, за мову рідну барвінкову,за народ наш працьовитий і завзятий, степи родючі і сади крилаті, за двох лебедів на воді і жулавлика на селі, за сміх веселий та дитячий і за всі свої невдачі....
Ystina, романтичний патріотизм))..але одною "калиною і криницею" довго не проживеш:-) мені більше подобається сам менталітет наших людей, ніж іноземців..проте хотілося б щоб у нашій країні були створені нормальні умови для повноцінного розвитку кожної особистості
Люблю за зиму, осень, весну и лето, за лес вместо джунглей, за то что народ попроще, за кумовство и взятки, за то что не Зимбабве, за Александровку, за Динамо Киев...которые сейчас превратилось в черти-что, за Шахтера...за то что я тут родился...вот пока за это....просто я в других странах не бывал, не с чем сравнивать.
про те які б негаразди не траплялися, як би мені погано не жилося на Україні- я пишаюся тим, що я тут народилася, виросла, і залишаюся звичайною українкою, і давайте домовимося -про що все таки розмовляємо -про те, за що ми любимо Україну, чи про те, які умови створені для існування