Заброшены улицы,
Зеркала все побиты.
Пулей непрошенной
Мечты насквозь пробиты.
Дым сигаретный
В гортани смеялся,
А город салфетный
Промок и порвался.
Лишь свет фонаря
Одиноко скучает
А может не зря
Он фотон посылает?
Девственность
Пряталась совесть под юбкою узкой,
И краснела душа под расстегнутой блузкой.
И слезы пустила совесть в бреду
А рассудок смешал, предвещая беду,
Их в чаше вина, глотал его жадно,
По телу – жара, но сердцу – прохладно.
Так хоронили наивность и непорочность
На скамье, под подъездом, взирая на срочность,
На близость рассвета, прозрачности день,
Обнажит он все раны, что спрятала тень.
Крик
Ненароджена мрія – донечка
Непрочитані казки-віршики
І задимлені місяць, сонечко
Та розкидані речі – іграшки
І даремно чекала мати
У дзеркалі шукала живіт
Навчилася час рахувати
Проклинаючи цей диво-світ.
Стриптиз
Танцювала юна осінь стриптиз
Під звуки перевернутих відер
Листя-одяг то вгору, то вниз
Підкидав підло збуджений вітер.
А дерева-тіла, мов прозорі.
Осінь вже гола і пильна
Залякав її вітер грозою
Танок замовив насильно.