Пенсія у зв'язку
із втратою годувальника Особи, що мають
право на призначення пенсії в разі втрати годувальника Згідно зі статтею
36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають непрацездатним членам
сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в
годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для
призначення пенсії через інвалідність (від 2 до 5 років — залежно від віку, в
якому настала смерть годувальника), а в разі смерті пенсіонера або осіб, які
померли (загинули) в період проходження строкової військової служби, —
незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсію у зв'язку із
втратою годувальника призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні
годувальника. Непрацездатними
членами сім'ї є: 1) чоловік
(дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку,
передбаченого статтею 26 Закону (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років); 2) діти (також і
діти, які народилися до закінчення 10 місяців із дня смерті годувальника)
померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші за цей вік, якщо
вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які
навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I—IV рівнів
акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, мають право на пенсію
в разі втрати годувальника — до закінчення такими дітьми навчальних закладів,
але не довше ніж до досягнення ними 23 років та діти-сироти — до досягнення
ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік
(дружина), а в разі коли їх немає — один із батьків або брат чи сестра, дідусь
чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку й працездатності, якщо він
(вона) не працюють і доглядають за дитиною (дітьми) померлого годувальника до
досягнення нею (ними) 8 років. До членів сім'ї,
яких вважають такими, що були на утриманні померлого годувальника, належать
зазначені вище особи, якщо вони були на повному утриманні померлого
годувальника чи одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них
постійним та основним джерелом засобів до існування. Право на пенсію у
зв'язку із втратою годувальника нарівні з рідними дітьми мають усиновлені діти. Пасинок і
падчерка також мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника нарівні
з рідними дітьми за умови, якщо вони не одержували аліментів від рідних матері
або батька. Неповнолітні діти,
які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, зберігають це право
й у разі їх усиновлення. Трапляється, що
батьки, дружина (чоловік) на момент смерті годувальника були працездатні, а
тому не перебували на його утриманні. Такі особи, мають
право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, якщо вони втратили джерело
засобів до існування (факт утрати джерела засобів до існування підтверджує
рішення суду). Слід зазначити, що
положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються й на
сім'ю особи, визнаної безвісти пропалою або оголошеною померлою у встановленому
законом порядку (судове рішення). Обчислення розміру
пенсії в разі втрати годувальника за нормами Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Відповідно до
Закону пенсію в разі втрати годувальника призначають за наявності необхідного
страхового стажу в годувальника (від 2 до 5 років залежно від віку, у якому
настала смерть). Згідно зі статтею
37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають у розмірі: на одного
непрацездатного члена сім'ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого
годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї — 100 відсотків
пенсії за віком померлого годувальника, які розподіляють між ними рівними
частками. Дітям-сиротам
пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають у зазначених розмірах,
виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків. Згідно зі статтею
24 Закону під час обчислення розміру пенсії за віком, з якої обчислюють розмір
пенсії в разі втрати годувальника, до страхового стажу додатково зараховують
період із дня смерті до дня, коли годувальник досягнув би пенсійного віку (55
років — жінки чи 60 — чоловіки). Період,
на який призначають пенсію, та порядок звернення, за її призначенням Пенсію у зв'язку із
втратою годувальника призначають на весь період, протягом якого члена сім'ї
померлого годувальника вважають непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли
пенсійного віку (55 років — жінки чи 60 — чоловіки), — довічно. Зміну розміру
пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюють із першого числа
місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, які спричинили зміну
розміру або припинення виплати пенсії. За статтею 39
Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на всіх
членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника,
призначають одну спільну пенсію. На вимогу члена
сім'ї із загальної суми пенсії виділяють його частку, яку виплачують окремо. Виокремлення частки
пенсії провадять із першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому
надійшла заява про виділення частки пенсії. Згідно з Порядком
подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій
відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №
22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №
1566/11846 заява про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам
сімей осіб, які на час смерті перебували в трудових відносинах з підприємством,
установою, організацією, подається до управління Пенсійного фонду України у
районах, містах і районах у містах (далі — орган, що призначає пенсію) через
уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації. Заява про
призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей осіб, які на
час смерті не перебували в трудових відносинах з підприємством, установою,
організацією, подається заявником особисто або через представника, який діє на
підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально безпосередньо до
органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) або законним
представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації)
заявника. У разі, якщо особа,
якій призначають пенсію, є неповнолітньою або недієздатною, заяву подають
батьки або опікуни (піклувальники) за місцем їхнього проживання (реєстрації). Віталій Куроп’ятник - начальник
відділу з питань нагляду за призначенням та виплатою пенсій управління праці та
соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації | 
0
